Новини

Набрав чинності закон, який виводить систему держконтролю за харчовою продукцією на якісно новий рівень

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (№2042). Закон був прийнятий Верховною Радою України ще 18 травня 2017 року, але основна частина його положень набирає чинності саме сьогодні.

Зазначений Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тепер держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а лише контролює, щоб продукція, що випускається, була безпечною для людини.

З набуттям чинності даного Закону бізнес має бути готовий до приходу представника органу контролю без попередження. Це не стосується аудиту системи НАССР, аудит проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

З набуттям чинності нового Закону контроль стане ризик-орієнтованим і буде проводитися з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього закону – підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Наприклад, суб’єкт господарювання, який віднесений до високого ступеня ризику, буде перевірятися раз у квартал. Під час такої категоризації братимуться до уваги вид продукції, з якою має справу підприємство, особливості відповідного виробничого процесу, кількість виготовленої продукції, результати попередніх заходів державного контролю, ефективність бізнес-процесів підприємства й інша інформація, що може свідчити про порушення ним законодавства.

Також, за новим законом, інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.

Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляють в категорію недобросовісних, оскільки в разі потрапляння в роздрібну торгівлю небезпечних для життя й здоров’я харчових продуктів Держпродспоживслужба, негайно після виявлення цього факту, оприлюднює на своєму сайті відповідну інформацію.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції для порушників. Так сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень – залежно від скоєного правопорушення. Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у розмірі 3723 гривні на місяць), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу перевіряючого на оператора ринку.

Закон визначає 8 видів порушень із 19-ти, накладанню яких передує припис – письмова вимога посадової особи органу контролю про усунення порушення.

Невиконання припису тягне застосування заходу адміністративного впливу у вигляді штрафу.

Для прикладу це такі порушення як:

  • виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності – штраф 74 460 грн на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – 40 954 грн;
  • виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу – штраф 111 690 грн на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців 74 460 грн;
  • невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) штраф 111 690 грн на юридичних осіб, 55 845 грн на фізичних осіб-підприємців;
  • порушення вимог щодо забезпечення простежуваності – штраф 238 272 грн на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – 18 615 грн;
  • пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, - 44 676 грн штрафу на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – 29 784 грн тощо.

Якщо ж будуть виявлені фактори, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я людини, то головний державний інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів. Зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.

Причому такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Наприклад, нерідко буває, що товар псується під час перевезення або неправильного зберігання в магазині. Тоді, щоб знайти винного, буде перевірятися весь ланцюжок. Крім того, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Щоб скоротити випадки можливої корупції в ході інспекцій новий Закон передбачає відеофіксацію заходу контролю. І з 4 квітня поточного року для проведення відеофіксації перевірок згода суб'єктів господарювання не потрібна. При цьому право проводити відеофіксацію має не лише інспектор, але й сам суб’єкт господарювання. Така норма дозволяє у випадку суперечки мати неупереджені докази та уникнути необ’єктивності й за необхідності довести неправомірність дій інспектора або порушення вимог законодавства підприємцем та зробить процес перевірок більш прозорим.

За Законом про контроль, якщо оператор ринку не згоден із результатами першого лабораторного дослідження, він має право вимагати проведення так званого арбітражного дослідження, результати якого є остаточними.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити заходи щодо усунення порушень.